Зразки есе для учнів

     Не секрет, що не всі учні в школі люблять та й, власне, можуть писати твори. Але реалії сучасного життя вимагають від людини вміння швидко пристосовуватися, постійно поповнювати свою базу знань, розвивати інтелект, грамотно висловлювати свої думки, аргументувати їх. А без розвитку творчих здібностей це зробити складно. Тому, на нашу думку, учитель має використовувати форми роботи на уроці, які заохотять учнів до написання власних висловлювань. Прикладом такого виду творчого завдання може бути написання есе. 
      Як правило, есе виражає нове, суб'єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику. Для есе характерне використовування численних засобів художньої виразності: метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь.
      На першому плані есе - особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору. 

      Специфіку жанру есе виражають наступні риси:

• Заголовок есе не знаходиться в прямій залежності від теми: окрім віддзеркалення змісту роботи, він може бути відправною крапкою в роздумах автора.
• Вільна композиція есе підлягає своїй внутрішній логіці, а основну думку есе слід шукати в різноманітті роздумів автора. Проблема розглядається з різних сторін.
• Якщо у творі на літературну тему переважає раціональне поєднання аналізу художнього твору з власними міркуваннями, то в есе яскраво виражена авторська позиція.
• Якщо в традиційному творі вітаються індивідуальні особливості стилю й мови автора твору, то в есе індивідуальний авторський стиль - вимога жанру.
• Завдання есе – зовсім не розповідь про життєву ситуацію, а інформування про спричинені нею ідеї, їхні пояснення, ненав’язливе намагання переконати в чомусь адресата мовлення.
• Це «вільне» письмо на запропоновану тему, у якому найбільше цінується самостійність, аргументованість, оригінальність вирішення проблеми, дискусійність.

Есе ідеально підходить до навчання школярів критично мислити, для розвитку мовленнєвих компетенцій учнів як на уроках української мови, так і під час роботи над художніми текстами. Таке есе зазвичай пишуть у класі впродовж 4-5 хвилин після обговорення певної проблеми. Часом цей прийом застосовують як підсумкову рефлексію, коли на усну бракує часу.                              Зразки учнівських есе

Зміни в програмі з української літератури для учнів 10-11 класів у 2018-2019 н.р.. Перелік творів

Зокрема, програма обов’язкової літератури для учнів 10-11 класів зазнає таких змін:
Для 10-класників у програмі залишаться такі твори, як «Кайдашева сімя» Івана-Нечуя Левицького, «Мартин Боруля» Івана-Карпенка-Карого, «Intermezzo», «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Камінний хрест» Василя Стефаника, «Момент» Володимира Винниченка, вірші «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку» Олександра Олеся.
Водночас роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» тепер школярі читатимуть не повністю, а лише першу та четверту частини. З віршів та поем Івана Франка виключать «Декадент», решту («Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Мойсей», «Сойчине крило», ) – залишать. З творів Лесі Українки виключають вірші «І все-таки до тебе думка лине…», «Хвиля», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», залишаться поема «Лісова пісня», вірші «Стояла я і слухала весну…», «Contra spem spero!» та додадуться такі: «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не зрадь».
З поезій Миколи Воронного виключать вірш «Іванові Франкові», натомість «Блакитну Панну» та «Інфанту» залишать.
Замість «Землі» Ольги Кобилянської школярі читатимуть два інші твори письменниці: – «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique».
Роман Михайла Старицького «Облога Буші» зі шкільної програми виключають. Так само діти не читатимуть оповідання «Каторжна» Бориса Грінченка.

11 клас

Тарас Шевченко і Софія Енгельгардт

Софія Григорівна безпосередньо впливала на культурний розвиток Шевченка, допомагаючи козачкові вивчати мови, слухати музику й «барские разговоры»...

Енгельгардт Софія Григорівна (1804-1875) – баронеса, поміщиця Тараса Шевченка; петербурзька знайома поета Олександра Пушкіна (1799-1837). Належала до прибалтійської гілки роду Енгельгардтів. Дочка Килини Степанівни Гладкової й генерал-майора барона Готхарда-Герхарда Енгельгардта (1759-1834), учасника воєнних кампаній кінця XVIII — початку XIX століття.
Дружина Павла, Софія Григорівна, жінка, за свідченням сучасників, «високого розумового й естетичного розвитку», народилася в родині військового, здобула хорошу приватну освіту, добре грала на фортепіано, співала. Баронеса походила з прибалтійської гілки роду Енгельгардтів, виховувалася в родині з «масонськими поглядами».