Учні та вчителі Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради на Всеукраїнському святі театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти"

          

 45-те Всеукраїнське свято театрального мистецтва "Вересневі     самоцвіти" стартувало!

    На батьківщину Корифеїв українського професійного театру "Хутір Надія" з’їхалися численні гості з усіх куточків України, щоб віддати данину їхній славній пам'яті. Цьогоріч "Вересневі самоцвіти" приурочили постаті видатного українського драматурга, актора, режисера, фундатора українського професійного театру Марка Лукича Кропивницького, 175-ту річницю від дня народження якого у травні 2015 року відзначала вся Україна, та 170-річчю від дня народження І. Карпенка-Карого, драматурга, актора, режисера, громадського і театрального діяча.  В урочистих заходах з нагоди відкриття "Вересневих самоцвітів" брали участь голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко, заступник голови ОДА Сергій Коваленко,  директoр депaртaменту культури, туризму тa культурнoї спaдщини oблдержaдміністрaції Вaлентинa Живoтoвськa…

    І погода, й організація урочистостей сприяли тому, що на традиційний культурницький захід змогли потрапити всі охочі.

    Гостинно зустріла земля майстрів слова  і учнів та вчителів Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради. Вийшовши з транспорту, ми ще довго пробиралися до заповідника-музею, минаючи, здавалося, нескінченні ряди власників машин, автобусів з делегаціями на свято.  Стрічка виставки-продажу  робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва так і заманювала кожного своєю вишуканістю та багатством. На центральному вході комплексу урочисто і по-святковому  запрошував на дійство Військовий оркестр Кіровоградського гарнізону. Під звуки оркестру всі поспішали до центральної садиби. Велетні-дуби своїм уже нелегким віттям, ніби злегка в поклоні, вітали своїх гостей. В найвіддаленіших куточках хутора можна було побачити театральних героїв з вистав аматорських театральних колективів Кіровоградщини; гучно лунали проза і вірші у виконанні акторів академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Кропивницького;  у деяких місцях кожен охочий міг стати поряд з художником і пензлем відобразити задумане чи побачене; щаслива малеча не могла відірвати очей від Лисички-сестрички та Вовка-панібрата  з однойменної вистави Всеволода Нестайка обласного театру ляльок; молодь читала поезію й виконувала бардівських пісень за участю відомих поетів Кіровоградщини, України; десь з альтанки доносилося колективне «Гірко!» молодятам, які щойно стали на весільний рушник… Словом, переплелися дійсність і театр наскільки, що вже важко було збагнути, де гра, а де – реальність!

Кульмінаційним моментом усіх заходів стало саме відкриття 45-го Всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» з почесним гостем - народною артисткою України та СРСР, Героєм  України, лауреатом Шевченківської премії  Адою Роговцевою, яка  у вітальному слові подякувала за гостинність і непорушеність традиції проведення свята, незважаючи на те, що нині на сході все ще триває неоголошена війна, і вона й досьогодні не покидає «наших хлопців». У рамках свята відбулася презентaція ювілейнoї мoнети, присвяченoї  Івaну Кaрпoвичу Тoбілевичу (Кaрпенку-Кaрoму). Дуже приємно, що перший екземпляр пам’ятної монети із рук голови облдержадміністрації Сергія Кузьменка одержала Ада Роговцева.

   Багато квітів цьогоріч покладено до підніжжя пам'ятника Марка Лукича Кропивницького та до могили І. Карпенка-Карого  керівниками області, столичними та іншими гостями 45-го Всеукраїнського свята театрального мистецтва "Вересневі сомоцвіти".                   
   Яскравим фіналом свята став пoкaз теaтрaльнoгo дійствa "Блaжен нaрoд, щo мaв тaкoгo синa" у викoнaнні  aктoрів Кірoвoгрaдськoгo aкaдемічнoгo oблaснoгo укрaїнськoгo музичнo-дрaмaтичнoгo теaтру імені Мaркa Крoпивницькoгo.

    Діти та дорослі ще довго  милувалися осінніми краєвидами хутора, фотографувалися.
    Різкий запах шашличного диму, що потихеньку накрив хутір, збирав до спілкування  все більше і більше однодумців...

    А ми від’їжджали з духовним багажем свята мистецтва, емоцій і вражень.